Український степ — степова природна зона в Україні, розташована на півдні, центрі й сході країни. Західна й центральна частинаЧорноморсько-Каспійського степу, складової великого Євразійського степу. Простягається із заходу на схід від дельти Дунаю до південних відрогів Середньоросійської височини на 1000 км, а на південь до Азово-Чорноморського узбережжя та Кримських гірмайже на 500 км. Степ збігається приблизно з Південною Україною (крім Кримських гір). Степ займає майже 300 000 км² (40 %) української суцільної етнічної території і 460 тисяч км² (48 %) всіх українських земель. На території сучасної України степ займає 240 тисяч км², або 40 % від усієї території країни, є найбільшим зональним природним комплексом^[. У степу розташованіОдеська, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська області, південні частини Кропивницької іХарківської областей та рівнинна частина Криму. Степ майже цілком розораний, залишки колишньої рослинності збереглися узаповідниках і частково на схилах балок і долин річок.

Геоструктурно степ на заході приурочено до Придобруджинського прогину, на південному заході і півдні до Причорноморської западини,Українського щита, південної частини Дніпровсько-Донецької западини, південно-західного схилу Воронезького масиву, Донецької складчастої споруди, Причорноморської групи прогинів, Скіфської плити (на крайньому півдні).

Більша частина території поверхні степу складена антропогеновими відкладами, загалом лесовидними суглинками, в межах річкових терас —пісками та супісками. У долинах річок, на височинах та їхніх схилах поверхню еродованих місцевостей складають доантропогенові напівскельні та скельні породи (граніти, вапняки, гнейси) та продукти вивітрювання (каоліни). Кургани-могили є виходами на поверхню кристалічних порід Українського щита й Донецької складчастої споруди.

На Керченському півострові є грязьові вулкани — блюваки, що вивергають глинистий мул та газ метан. Коли розчин грязі загусне, утворюються усічені вулканічні конуси заввишки 1-2 м.

У степовій зоні знайдено значні поклади кам'яного вугілля (Донецький басейн), залізних, марганцевих, нікелевих, уранових і ртутних руд, солей, присутні поклади природного газу. Степова зона багата на різноманітні природні будівельні матеріали (вапняк, мергель, глини), лікувальні грязі.

Терени українського степу формувались під впливом льодовика, в умовах холодного посушливого вітряного тундростепу, де росла низькоросла флора. Рівень Світового океану був набагато нижчим за теперішній, уся північно-західна акваторія Чорного моря, між Кримом та Буджаком, була суцільним суходолом. У цьому тундростепу паслися мамонти, яких з часом змінили бізони, а тих північні олені. Приблизно 14 тис. років тому розпочалось танення льодовика і його відступ на північ. У цей час місці Балтійського моря існувало прісне Балтійське льодовикове озеро, яке відділялось від солоних вод океану крижаною греблею льодовика. Коли гребля підтанула, приблизно 8200 років до н. е., океанські води прорвали її та перетворили прісне озеро на солонувате Іолдійове море. На півдні сучасної України в цей час починається інтенсивне ґрунтоутворення, в результаті чого з'явились чорноземи на багатих на кальцієм лесах і лесоподібних суглинках. Через дефіцит вологи рослинні залишки не розкладаються повністю і накопичуються, що у поєднанні з кальцієм забезпечує ґрунтам гарні механічні якості, структуру та родючість.

ПІДБІР РОСЛИН І КВІТІВ ДЛЯ ВЕРТИКАЛЬНОГО ОЗЕЛЕНЕННЯ

 У створенні оригінального дизайну садової ділянки вертикальне озеленення, як один з типів рослинного і квіткового оформлення, займає одну з провідних ролей. Грамотний підбір рослин для вертикального озеленення дозволить сформувати зелену масу, яка не тільки послужить декорацією фасаду, але і створить ілюзію зеленого оточення. Цей прийом озеленення широко застосовується в ландшафтному дизайні для оформлення малих архітектурних садових форм: альтанок, пергол, трельяжів, терас, укосів, огорож, кам'яних стін, навісів ...

                                                   

ЧИМ ДОБРЕ ВЕРТИКАЛЬНЕ ОЗЕЛЕНЕННЯ?

Завдяки різноманіттю забарвлень, форм витких і лазячих рослин, забарвлень і фактур їхніх листів, а також здатності легко піддаватися обрізку і формуванню можливе втілення найрізноманітніших дизайнерських проектів.

Головна перевага цього способу озеленення – можливість досить швидко і легко оформити живими рослинами великі по висоті і ширині простору

Густа листя підвищує вологість і створює прохолоду, що особливо цінно в спекотні місяці До ряду основних переваг цього типу озеленення слід віднести:

- Максимум декоративності на малій площі. Вертикальне озеленення – доступний спосіб декорування будівель, споруд та інших непривабливих підсобних приміщень, а також створення неповторного запам'ятовуючого вигляду конструкцій. Завдяки застосуванню кучерявих і лазячих рослин можна при збереженні масштабів ділянки в кілька разів збільшити озеленену площу. 

-Простота у догляді. Рослини для вертикального озеленення прості в догляді: виключається необхідність в прополюванні та мульчировании грунту, боротьби з бур'янами. 

-Регулювання теплового режиму. Рослини виступають завісою будівлі: відбиваючи теплові сонячні промені, вони оберігають його стіни від надмірного нагрівання. Кучеряві й лазячі рослини зменшують проникнення в приміщення забрудненого повітря і пилу.

Це дозволяє застосовувати рослини для вертикального озеленення в створенні затишних куточків на садовій ділянці, захищених від сонця, шуму і вітру.

ВИБІР РОСЛИН ЗАЛЕЖНО ВІД СТОРІН СВІТЛА

Основним визначальним чинником оптимального вибору рослини для декорування фасаду конструкції є сторона світла, на яку звертається об'єкт озеленення. Для північних стін будівлі відмінно підійдуть: дівочий виноград, хеномелес, плющ, камелія, бузок, форзиція, Гаррия еліптична, капуцин прекрасний, кизильник горизонтальний.

Легко вкорінюється і не вибагливий у догляді дівочий виноград здатний заплітати за 1-2 роки достатньо великі площі поверхні На південних стінах у всій красі проявлять себе: жимолость, клематис, гліцинія, рододендрон, Цеанотус, рокитник, кампсис, каллістемон, троянда плетистая, шизандра китайська, актинідія коломікта. Комфортно себе почувають з східної сторони будинків: настурція, піраканта, керрі японська, гортензія деревоподібна, древогубец крупнолистний, а також такі улюбленці сонця як, дівочий виноград, клематис, плющ, хеномелес.

Зеле́ні наса́дження — це сукупність деревних, чагарникових і трав'янистих рослин на визначеній території. До них належать дерева, кущі, газони, квітники в парках, скверах, лісових масивах, вздовж вулиць і доріг, а також на земельних ділянках приватних будинків, підприємств, навчальних і лікувальних закладів, військових частин.

Зелені насадження загального вжитку — це зелені насадження на земельних ділянках загального користування, які використовують для рекреаційних цілей, і зелені насадження на земельних ділянках у складі рекреаційних зон, доступ до яких безкоштовний і вільний для необмеженого кола людей.

Зелені насадження забезпечують захист від промислових і автотранспортних викидів, шуму, пилу, снігових заметів, ерозії. Вони пом'якшують незручності міського життя, служать формуванню урбаністичних систем, допомагають організувати простір, додають містам індивідуальний і неповторний характер.

У містах України зелені насадження розташовані на площі 4,6 тис. км² (38,4 % міських територій), а для загального вжитку вони доступні на площі 1,6 тисяч км² (13,4 % міських територій).

В Україні на одного міського мешканця пересічно припадає 16,3 м² зелених насаджень. За міжнародними нормами, цей показник має бути не меншим за 20 м². Лише 7 великих міст України відповідають цьому показнику: Горлівка, Краматорськ, Слов'янськ, Лисичанськ, Луганськ, Київ, Кривий Ріг.

Проблеми охорони зелених насаджень в Україні

Основна проблема охорони зелених насаджень у містах та населених пунктах полягає в тому, що зелені насадження охороняються не спеціальним Законом, а відомчими правилами, які не забезпечують міським деревам і чагарникам необхідного захисту. Прийнятий у 2011 р. Закон України «Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об'єктах благоустрою зеленого господарства м. Києві» був прийнятий виключно для Києва і не впливає на охорону зелених насаджень в інших містах та населених пунктах України. Для захисту зелених насаджень, які ростуть у всіх населених пунктах України, групою народних депутатів і екологів був розроблений і внесений в 2013 р. до Верховної Ради України законопроект «Про зелені насадження міст та інших населених пунктів».

Декорати́вні росли́ни — дерева, кущі й трав'янисті рослини, які вирощують для прикрашання міст, населених пунктів, внутрішнього озеленення приміщень з метою задоволенняестетичних потреб людини. До декоративних належить численна група як культурних, так і дикорослих видів рослин. Вони є серед представників трьох -відділів: покритонасінних, голонасінних і папоротеподібних.

                                             Види Декоративних Рослин 

  Декоративні кімнатні рослини є універсальним варіантом для оформлення того або іншого приміщення. Вони озеленюють кімнату, очищають в ній повітря і збільшують життєвий простір. Існує понад 300 видів декоративних кімнатних рослин, але кожен з них приносить бажане достаток зелені, а іноді і дивує своїм строкатим цвітінням. Є кілька речей, які слід враховувати при виборі декоративних рослин. Адже вони можуть бути отруйними, з шипами; деяким необхідно багато світла, іншим — слабке освітлення, одні вимагають більше догляду, інші — менше. Перш ніж зробити свій вибір щодо декоративних рослин, вирощуваних у домашніх умовах, визначитеся, що саме ви хочете бачити у себе вдома. Порадьтеся з фахівцями місцевих квіткових магазинів, перш ніж зробити покупку. Забезпечення належного рівня освітленості, температури і вологості є важливими факторами для вашого вибору.

Кактуси

Кращими видами кімнатних рослин є ті, які вимагають особливого догляду. Це сукуленти, серед яких тропічні або субтропічні рослини. Всі кактуси сукуленти, але не всі сукуленти кактуси. Кактуси вимагають дуже мало догляду. Вони можуть знаходитися на підвіконні протягом тижня без води. Вони воліють грунт, який складається з 1/2 піску і половини землі. При догляді за кактусами слід бути обережним, так як вони мають гострі шипи. Більшість кактусів є квітучими. Якщо у вас є кактуси пустельного типу, то їм потрібно сонце, тому їх необхідно поміщати в кімнатах, вікна яких виходять на південь. Іншими різновидами кактусів є ті, які не мають шипів. Це види джунглевих кактусів. 

Рослини, які очищають повітря

Кімнатні рослини допомагають очищати повітря. Багато видів декоративних кімнатних рослин ефективно поглинають закриті забруднюючі речовини, такі як молекули формальдегідів. Найбільш ефективними рослинами, які очищають повітря і видаляють забруднення, є філодендрони, що плетуться рослини і рослини груп Pothos. Це, мабуть, найбільш поширені кімнатні рослини. Чудово очищають повітря в приміщенні бамбукові пальми, бостонська папороть, драцена, англійський плющ, китайські вічнозелені і бамбукові пальми. Декоративні квітучі рослини є улюбленими рослинами всіх, хто шукає красу і колір. Деякі улюблені кімнатні рослини, які цвітуть — це ромашки, орхідеї та хризантеми. Декоративні рослини, які не цвітуть — бамбук, алое вера, колеус і інші варіанти.  

Детальніше : презентація про декоративні рослини

                                                      Різновиди кімнатних рослин

Африканська фіалка родом зі Східної Африки. Вони відомі своїм суцвіттям і оксамитовими листям. Ці кімнатні рослини поширюються листовими живцями. Алое Вера має цілющі властивості і характеризується соковитим вмістом. Рослина також виглядає естетично в кімнаті на підвіконні. Вони вимагають сонячне місце і добре дренованих, піщаних грунтів. Англійська плющ є декоративною домашньою рослиною. Рослина відрізняється довгими пагонами, якими чіпляється за поверхню. Серед величезної кількості видів кімнатних рослин є ті, які поглинають газоподібні токсини, а також вуглекислий газ. Деякі рослини використовують невелику кількість кисню вночі, що робить їх ідеальними кандидатами для спальні. Декоративні рослини діляться на квітучі і листяні. Квітучі декоративні рослини мають шикарний зовнішній вигляд з гарним цвітінням, формою суцвітті і квіток. Квітучі кімнатні рослини чудові і різноманітні. Декоративні листяні рослини мають ряд відмінних особливостей, які полягають у формі листочків і в їх забарвленні. Одним з різновидів декоративних рослин є кущисті рослини, які мають пишні паростки, розгалужені в сторони листя різної форми. 

Озеленення населених місць

Озеленення населених місць , 1) комплекс робіт із створення і використання зелених насаджень в населених пунктах; 2) система зелених насаджень населених пунктів.   Зелені насадження серед забудови сприяють поліпшенню мікроклімату і санітарно-гігієнічних умов (насадження знижують швидкість вітру, затримують пил і аерозолі, сприяють зменшенню концентрації диму і шкідливих газів в повітрі, зменшують силу міського шуму і ін.), створюють в населеному пункті природне пейзажне середовище. У містобудуванні озеленення є складовою частиною загального комплексу заходів щодо планування, забудови і благоустрою населених місць . У теорії і практиці радянського містобудування О. н. м. проводиться по науково обгрунтованих принципах і нормативах: передбачається рівномірне розміщення серед забудови садів, парків і ін. крупних зелених масивів, зв'язаних бульварами, набережними, смугами, що озеленюють, між собою і з приміськими лісами і водоймищами в єдину і безперервну систему, максимальне збереження існуючих насаджень і ін. Основа системи озеленення сучасного міста — насадження на житлових територіях (у дворах при групах будинків, в садах житлових районів і мікрорайонів), на ділянках шкіл, дитячих установ. Їх доповнюють насадження загальноміського і районного значення в парках культури і відпочинку, дитячих, спортивних і ін. спеціалізованих парках, в скверах і на бульварах, на промислових, комунально-складських територіях, на смугах відведення земель для транспортної комунікації, а також заповідники, санітарно-захисні і водозахисні зони . Складовою частиною озеленення крупного міста є насадження приміської зони, що створюють умови для масового відпочинку населення серед природного оточення і сприяючі оздоровленню міського повітряного басейну: ліси і лісопарки, плодові сади.   Формування системи озеленення і його нормативи в різних населених місцях залежать від їх географічного положення і місцевих кліматичних умов (кількість атмосферних опадів, температурний режим швидкість і напрям вітрів, характер інсоляції), природно-ландшафтних умов (існуючі лісові масиви, особливості будови рельєфу і грунтів, розташування водоймищ), розмірів, народно-господарського профілю і планувальної структури міст і селищ. Крупне місто імєєт всі елементи системи озеленення, сільський населений пункт, селище або мале місто — лише частина з них. Проте і в містах, і в сільських населених пунктах необхідні захисні зелені насадження між жилою і виробничою зоною. У південних районах країни головним завданням О. н. м. є захист вулиць, площ, житлових дворів і будівель від перегріву, їх затінювання, а в північних — укриття забудови від холодних вітрів, снігових заметів, у великих промислових центрах поважно забезпечити аерацію міської забудови за допомогою її розчленовування крупними зеленими масивами, в містах-курортах — створити додаткові парки і набережні, що озеленюють, з розрахунку на велике число іногородніх відпочивальників і т.д.  Просторова побудова системи О. н. м. залежить від комплексу містобудівних і природних умов. У надрічкових містах воно часто утворене смугою парків, розташованих уздовж річки (наприклад, в Києві, Будапешті), в містах, витягнутих уздовж морського побережжя, — широкою смугою приморських парків і набережних (наприклад, в Баку, Одесі), в компактно забудованих крупних містах — лісопарковими клинами, проникаючими до центру міста (наприклад, в Москві, Свердловську, Вашингтоні, Копенгагені, Осло). У деяких нових містах, що будуються в лісистій місцевості, насадження утворюють майже суцільний фон, на якому розташовуються житлові комплекси, суспільні центри, транспортні і пішохідні комунікації (робоче селище Сосновий бор в Ленінградської області, Наукове містечко Сибірського відділення АН(Академія наук) СРСР під Новосибірськом). При розміщенні нових міст в степовій, напівпустинній і пустинній зонах особливого значення набувають потужні смуги вітрозахисних лісопосадок, що прикривають забудову з боку пануючих вітрів (наприклад, в Караганді, Навої, Омську, Шевченку), Зелені насадження в місцях відпочинку міського населення утворюють лісові масиви, гаї, групи дерев і чагарників, алеї, живоплоти, стрижені стінки і боськети ; створюються також декоративні газони і квіткові посадки, вертикальне озеленення. Важливим завданням є при цьому створення органічного взаємозв'язку насаджень з природними і штучними водоймищами, рельєфом місцевості і архітектурними спорудами.